На Щедрий вечiр та свято Меланки до вiддiлу освiти завiтали гостi.

Колектив Великоскельовського будинку культури в Щедрий вечiр подарував колетиву вiддiлу освiти гарний передсвятковий настрiй. Лунали колоритнi, веселi та символiнi щедрiвки. 

У ніч з 13 на 14 січня українці святкують незвичайне свято, яке виникло в результаті зміни літочислення – старий Новий рік. У 1918 році, коли уряд СРСР прийняв рішення перейти на григоріанське літочислення. Так в наше життя увійшло поняття “старого” і “нового” стилю, а звичні свята зрушили в датах, що призвело до таких казусів, як старий Новий рік.

Однак в Україні святкування в цей період мають більш глибоке коріння.

Традиційно на Маланку ( 13 січня) господині готують вже не голодну, а багату кутю, основою якої є ячмінь, жито чи пшениця, до яких додається узвар, мак, горіхи. Обов’язковими частуваннями на столі в цей день були: пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси.

Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, щоб “Новий рік зустріти в світі і згодою”. А хлопці, які перед цим “отримали гарбуза”, вдруге посилали сватів з надією на згоду. 

Здавна молодь ходить щедрувати, перевдягаючись у Козу, Василя та Маланку, діда та бабу. Вважалося, якщо щедрувальники обходили хату, це було трагедією для родини, а не пустити гостя в хату було великим гріхом. На Маланку дівчата ворожать, а на Василя зранку хлопці засівають.

На ранок наступного дня (14 січня) молодь проводила щедрування і посівання (що прийнято і в наш час), і просила у господарів будинку смачні дари.